Інформація Обраних

Подорожі в часі таки можливі?

Gazeta Wyborcza 07.05.10



Якби я мав машину часу, то відвідав би Мерилін Монро або Галілея, а може, перенісся в момент краху Всесвіту, щоб побачити, як усе це закінчиться – пише геніальний британський фізик, якого невиліковна хвороба нейронів прикувала до інвалідного візка багато років тому

"Привіт. Мене звати Стівен Гокінґ. Я фізик, космолог і в певному сенсі мрійник". Так починається його стаття у британській Daily Mail, у якій він запитує в себе, чи можна подорожувати в часі. "Колись такі розмірковування вважали науковою єрессю, серйозні вчені уникали їх, щоб за ними не закріпилася репутація психа. Але мене це не хвилює, час – це моя нав’язлива ідея".

Далі Гокінґ пише, що фізики розглядати час як четвертий вимір на додачу до трьох просторових. Оскільки кожен об’єкт має свою довжину, ширину і висоту, він також має часову тривалість – тобто період існування. Відомо, що, наприклад, піраміди існують значно довше, ніж люди. Біда в тому, що в просторі ми можемо пересуватися назад і вперед, а в часі – тільки в одному напрямку: в майбутнє. Ніхто ще не бачив, щоб час повернув назад. Це відбувається тільки в науково-фантастичних фільмах. Чи можливо це в реальності?

Хто мене вбив?
Коли ми дивимося під збільшувальним склом на найрівнішу і гладеньку поверхню, то з’ясовуємо, що насправді вона дуже нерівна, груба, повна дір. У дуже малих масштабах ми завжди доходимо до межі, на якій стає очевидною зернистість матерії, її квантовий характер. Повірте мені, так само з часом – пише Гокінґ. У невеликих масштабах він втрачає неперервність. На мікроскопічному рівні часопростір нагадує піну. Мініатюрні розриви і тунелі, які поєднують теперішній час із віддаленим на непомітну частинку секунди минулим або визначають коротший шлях між двома точками у просторі, формуються в ньому і зникають. Теоретично, такий тунель можна було б заморозити і збільшити до розмірів людини, щоб крізь нього міг пролізти мандрівник у часі. Але Гокінґ сумнівається в тому, що це коли-небудь вдасться. Чому? Тому що такі тунелі будуть живильним середовищем для парадоксів – наприклад, крізь такий тунель можна було б побачити себе кілька хвилин тому. Ба більше, можна було б через тунель вистрілити та вбити самого себе. Але це означає, що я загину на хвилину раніше, перш ніж сам у себе вистрілю, а тому, хто мене вбив?

Можливість повернутися в минуле неминуче призводить до виникнення таких парадоксів, оскільки підриває священний принцип фізики, що наслідок не може передувати причині.

Уже навіть у найпопулярнішій "Короткій історії часу" Гокінґ використав аргумент з галузі... туризму. Якщо колись сконструюють машини, здатні рухатися назад у часі, то тепер ми зустрічали б цілі орди туристів з майбутнього. А наразі їх не видно. Щоб бути певним, дослідник провів хитрий експеримент. Зокрема, він організував захід для майбутніх мандрівників у часі, написав запрошення на точну дату і місце, які повинні зберегтися протягом багатьох років. Він вважає, що майбутні користувачі машин часу не зможуть чинити опір такому запрошенню і прийдуть на зустріч. "На жаль, час зустрічі настав, – пише Гокінґ, – і ніхто не прийшов. Це означає, що – на превеликий жаль безстрашних мисливців на динозаврів і на зрозумілу втіху істориків – імовірно, неможливо створити великі тунелі в часопросторі. Вони, ймовірно, нестабільні за своєю природою – тобто руйнуються за мить".

Майбутнє доступне
"Проте я вважаю, що подорожувати в часі можна. Але в майбутнє", – додає вчений. Час порівнянний з річкою, яка тече лише в одному напрямку (завжди за нахилом), але я можу плисти швидше або повільніше. Сто років тому Альберт Айнштайн з’ясував, що гравітація та швидкість, з якою ми рухаємося, впливає на потік часу.

Поруч із чорною дірою – наприклад, тією, що знаходиться в центрі нашої галактики Чумацький Шлях, де сила гравітації стає екстремальною – час плине мляво. Мандрівнику, який залишить свій корабель на орбіті такої чорної діри, годинник ледь відміряє тижні, коли на Землі минуть цілі століття. Він може спланувати подорож так, щоб після повернення потрапити у світ, який старший на цілі століття. Так він перенесеться в майбутнє.

Цього можна досягти, сідаючи в ракету, що летить з високою швидкістю. Час на її борту так само сповільнюється. Що більше стрілка спідометра наближатиметься до швидкості світла, то повільніше годинник відмірюватиме час.

Піони вже вміють це
Може, це когось здивує, але ці два способи подорожей у часі вже практикують. У тунелі акселератора часток LHC у ядерному центрі CERN поблизу Женеви спостерігають частинки, що називаються піонами, які розпадаються в лабораторії через 25 мільярдних часток секунди. Проте в акселераторі вони рухаються зі швидкістю до 99,99% швидкості світла – що робить їхнє життя в понад 30 разів довшим.

Ми наразі не можемо так розігнатися. Найбільшої швидкості, з якою рухалися люди, було досягнуто під час повернення корабля Apollo 10 з місячної орбіти 1969 року – це були приголомшливі 39897 км/год. Утім, це лише кілька сотих часток проміле швидкості світла. Щоб наш час помітно сповільнився, ми мали б летіти в тисячі разів швидше.

Але зміна плину часу під дією сили тяжіння видима на навколоземній орбіті. GPS-супутники, завдяки яким ми можемо точно визначати місцезнаходження, мають свої точні атомні годинники. І виявляється, що на 20 тисячах кілометрів над поверхнею Землі, де сила тяжіння трохи слабша, ці годинники прискорюються. Не тому, що поламалися. Це час прискорюється там – як це передбачено в теорії відносності Айнштайна. Хоча годинник поспішає тільки на 50 мікросекунд на день, це треба враховувати у пристроях GPS, в іншому разі їх покази помилятимуться майже на 10 км.

– Отже, у нас усе ще попереду, – вважає Гокінґ. – Якщо ми навчимося швидко літати та подорожуватимемо в околицях чорних дір, то станемо справжніми мандрівниками в четвертому вимірі.

Автор: Пьотр Цеслінський [Piotr Cieśliński]
Назва оригіналу: Podróże w czasie – a jednak możliwe?
Джерело: Gazeta Wyborcza, 06.05.2010
Зреферував: Омелян Радимський



Создан 29 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником